| руне́ць – іменник чоловічого роду | ||
| (біла хустина) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | руне́ць | рунці́ |
| родовий | рунця́ | рунці́в |
| давальний | рунцю́, рунце́ві | рунця́м |
| знахідний | руне́ць | рунці́ |
| орудний | рунце́м | рунця́ми |
| місцевий | на/у рунці́, рунцю́ | на/у рунця́х |
| кличний | рунцю́* | рунці́* |