| руни́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | руни́тися, руни́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | руни́тиметься | руни́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | руни́ться | руня́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| рунячи́сь* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | руни́вся, руни́всь | руни́лися, руни́лись |
| жін. р. | руни́лася, руни́лась | |
| сер. р. | руни́лося, руни́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| руни́вшись | ||