| рю́мати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | рю́мати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | рю́маймо | |
| 2 особа | рю́май | рю́майте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | рю́матиму | рю́матимемо, рю́матимем |
| 2 особа | рю́матимеш | рю́матимете |
| 3 особа | рю́матиме | рю́матимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | рю́маю | рю́маємо, рю́маєм |
| 2 особа | рю́маєш | рю́маєте |
| 3 особа | рю́має | рю́мають |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| рю́маючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | рю́мав | рю́мали |
| жін. р. | рю́мала | |
| сер. р. | рю́мало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| рю́мавши | ||