рятівни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | рятівни́й | рятівна́ | рятівне́ | рятівні́ |
родовий | рятівно́го | рятівно́ї | рятівно́го | рятівни́х |
давальний | рятівно́му | рятівні́й | рятівно́му | рятівни́м |
знахідний | рятівни́й, рятівно́го | рятівну́ | рятівне́ | рятівні́, рятівни́х |
орудний | рятівни́м | рятівно́ю | рятівни́м | рятівни́ми |
місцевий | на/у рятівно́му, рятівні́м | на/у рятівні́й | на/у рятівно́му, рятівні́м | на/у рятівни́х |