сіва́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сіва́цький | сіва́цька | сіва́цьке | сіва́цькі |
родовий | сіва́цького | сіва́цької | сіва́цького | сіва́цьких |
давальний | сіва́цькому | сіва́цькій | сіва́цькому | сіва́цьким |
знахідний | сіва́цький, сіва́цького | сіва́цьку | сіва́цьке | сіва́цькі, сіва́цьких |
орудний | сіва́цьким | сіва́цькою | сіва́цьким | сіва́цькими |
місцевий | на/у сіва́цькому, сіва́цькім | на/у сіва́цькій | на/у сіва́цькому, сіва́цькім | на/у сіва́цьких |