сіку́чий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сіку́чий | сіку́ча | сіку́че | сіку́чі |
родовий | сіку́чого | сіку́чої | сіку́чого | сіку́чих |
давальний | сіку́чому | сіку́чій | сіку́чому | сіку́чим |
знахідний | сіку́чий, сіку́чого | сіку́чу | сіку́че | сіку́чі, сіку́чих |
орудний | сіку́чим | сіку́чою | сіку́чим | сіку́чими |
місцевий | на/у сіку́чому, сіку́чім | на/у сіку́чій | на/у сіку́чому, сіку́чім | на/у сіку́чих |