| сільце́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сільце́вий | сільце́ва | сільце́ве | сільце́ві |
| родовий | сільце́вого | сільце́вої | сільце́вого | сільце́вих |
| давальний | сільце́вому | сільце́вій | сільце́вому | сільце́вим |
| знахідний | сільце́вий | сільце́ву | сільце́ве | сільце́ві |
| орудний | сільце́вим | сільце́вою | сільце́вим | сільце́вими |
| місцевий | на/у сільце́вому, сільце́вім | на/у сільце́вій | на/у сільце́вому, сільце́вім | на/у сільце́вих |