| сім’явилиття́ – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | сім’явилиття́ | сім’явилиття́ |
| родовий | сім’явилиття́ | сім’явилитті́в |
| давальний | сім’явилиттю́ | сім’явилиття́м |
| знахідний | сім’явилиття́ | сім’явилиття́ |
| орудний | сім’явилиття́м | сім’явилиття́ми |
| місцевий | на/у сім’явилитті́, сім’явилиттю́ | на/у сім’явилиття́х |
| кличний | сім’явилиття́* | сім’явилиття́* |