| богови́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | богови́тий | богови́та | богови́те | богови́ті |
| родовий | богови́того | богови́тої | богови́того | богови́тих |
| давальний | богови́тому | богови́тій | богови́тому | богови́тим |
| знахідний | богови́тий, богови́того | богови́ту | богови́те | богови́ті, богови́тих |
| орудний | богови́тим | богови́тою | богови́тим | богови́тими |
| місцевий | на/у богови́тому, богови́тім | на/у богови́тій | на/у богови́тому, богови́тім | на/у богови́тих |
| [рідко] | ||||