| боголю́бець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | боголю́бець | боголю́бці |
| родовий | боголю́бця | боголю́бців |
| давальний | боголю́бцеві, боголю́бцю | боголю́бцям |
| знахідний | боголю́бця | боголю́бців |
| орудний | боголю́бцем | боголю́бцями |
| місцевий | на/у боголю́бцеві, боголю́бці, боголю́бцю | на/у боголю́бцях |
| кличний | боголю́бцю | боголю́бці |