| | | | |
| сам-самі́сінький – займенник-прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | сам-самі́сінький | сама́-самі́сінька | саме́-самі́сіньке | самі́-самі́сінькі |
| родовий | само́го-самі́сінького | само́ї-самі́сінької | само́го-самі́сінького | сами́х-самі́сіньких |
| давальний | само́му-самі́сінькому | самі́й-самі́сінькій | само́му-самі́сінькому | сами́м-самі́сіньким |
| знахідний | сами́й-самі́сінький, само́го-самі́сінького | саму́-самі́сіньку | саме́-самі́сіньке | самі́-самі́сінькі, сами́х-самі́сіньких |
| орудний | сами́м-самі́сіньким | само́ю-самі́сінькою | сами́м-самі́сіньким | сами́ми-самі́сінькими |
| місцевий | на/у само́му-самі́сінькому, самі́м-самі́сінькім | на/у самі́й-самі́сінькій | на/у само́му-самі́сінькому, самі́м-самі́сінькім | на/у сами́х-самі́сіньких |