| самобу́тній – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | самобу́тній | самобу́тня | самобу́тнє | самобу́тні |
| родовий | самобу́тнього | самобу́тньої | самобу́тнього | самобу́тніх |
| давальний | самобу́тньому | самобу́тній | самобу́тньому | самобу́тнім |
| знахідний | самобу́тній, самобу́тнього | самобу́тню | самобу́тнє | самобу́тні, самобу́тніх |
| орудний | самобу́тнім | самобу́тньою | самобу́тнім | самобу́тніми |
| місцевий | на/у самобу́тньому, самобу́тнім | на/у самобу́тній | на/у самобу́тньому, самобу́тнім | на/у самобу́тніх |