| богосві́тлий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | богосві́тлий | богосві́тла | богосві́тле | богосві́тлі |
| родовий | богосві́тлого | богосві́тлої | богосві́тлого | богосві́тлих |
| давальний | богосві́тлому | богосві́тлій | богосві́тлому | богосві́тлим |
| знахідний | богосві́тлий, богосві́тлого | богосві́тлу | богосві́тле | богосві́тлі, богосві́тлих |
| орудний | богосві́тлим | богосві́тлою | богосві́тлим | богосві́тлими |
| місцевий | на/у богосві́тлому, богосві́тлім | на/у богосві́тлій | на/у богосві́тлому, богосві́тлім | на/у богосві́тлих |
| [церк.] | ||||