| самока́тник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | самока́тник | самока́тники |
| родовий | самока́тника | самока́тників |
| давальний | самока́тникові, самока́тнику | самока́тникам |
| знахідний | самока́тника | самока́тників |
| орудний | самока́тником | самока́тниками |
| місцевий | на/у самока́тникові, самока́тнику | на/у самока́тниках |
| кличний | самока́тнику | самока́тники |
| [арх.] |