| богочте́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | богочте́ць | богочтеці́ |
| родовий | богочтеця́ | богочтеці́в |
| давальний | богочтеце́ві, богочтецю́ | богочтеця́м |
| знахідний | богочтеця́ | богочтеці́в |
| орудний | богочтеце́м | богочтеця́ми |
| місцевий | на/у богочтеце́ві, богочтецю́, богочтеці́ | на/у богочтеця́х |
| кличний | богочтецю́ | богочтеці́ |