| | | | |
| самосинхронізува́льний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | самосинхронізува́льний | самосинхронізува́льна | самосинхронізува́льне | самосинхронізува́льні |
| родовий | самосинхронізува́льного | самосинхронізува́льної | самосинхронізува́льного | самосинхронізува́льних |
| давальний | самосинхронізува́льному | самосинхронізува́льній | самосинхронізува́льному | самосинхронізува́льним |
| знахідний | самосинхронізува́льний | самосинхронізува́льну | самосинхронізува́льне | самосинхронізува́льні |
| орудний | самосинхронізува́льним | самосинхронізува́льною | самосинхронізува́льним | самосинхронізува́льними |
| місцевий | на/у самосинхронізува́льному, самосинхронізува́льнім | на/у самосинхронізува́льній | на/у самосинхронізува́льному, самосинхронізува́льнім | на/у самосинхронізува́льних |
