| | |
| самоті́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | самоті́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | самоті́ймо |
| 2 особа | самоті́й | самоті́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | самоті́тиму | самоті́тимемо, самоті́тимем |
| 2 особа | самоті́тимеш | самоті́тимете |
| 3 особа | самоті́тиме | самоті́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | самоті́ю | самоті́ємо, самоті́єм |
| 2 особа | самоті́єш | самоті́єте |
| 3 особа | самоті́є | самоті́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| самоті́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | самоті́в | самоті́ли |
| жін. р. | самоті́ла |
| сер. р. | самоті́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| самоті́вши |
