| | |
| самоущі́льнюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (добровільно відмовлятися від частини житлової площі) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | самоущі́льнюватися, самоущі́льнюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | самоущі́льнюватиметься | самоущі́льнюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | самоущі́льнюється | самоущі́льнюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| самоущі́льнюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | самоущі́льнювався, самоущі́льнювавсь | самоущі́льнювалися, самоущі́льнювались |
| жін. р. | самоущі́льнювалася, самоущі́льнювалась |
| сер. р. | самоущі́льнювалося, самоущі́льнювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| самоущі́льнювавшись |
