| світе́ць – іменник чоловічого роду | ||
| (старовинний пристрій для освітлення) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | світе́ць | світці́ |
| родовий | світця́ | світці́в |
| давальний | світцю́, світце́ві | світця́м |
| знахідний | світе́ць | світці́ |
| орудний | світце́м | світця́ми |
| місцевий | на/у світці́, світцю́ | на/у світця́х |
| кличний | світцю́* | світці́* |