| | |
| світи́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | світи́тися, світи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | світі́мося, світі́мось, світі́мся |
| 2 особа | світи́ся, світи́сь | світі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | світи́тимуся, світи́тимусь | світи́тимемося, світи́тимемось, світи́тимемся |
| 2 особа | світи́тимешся | світи́тиметеся, світи́тиметесь |
| 3 особа | світи́тиметься | світи́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | свічу́ся, свічу́сь | сві́тимося, сві́тимось, сві́тимося |
| 2 особа | сві́тишся | сві́титеся, сві́титесь |
| 3 особа | сві́титься | сві́тяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| сві́тячись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | світи́вся, світи́всь | світи́лися, світи́лись |
| жін. р. | світи́лася, світи́лась |
| сер. р. | світи́лося, світи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| світи́вшись |
