| світлува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | світлува́тий | світлува́та | світлува́те | світлува́ті |
| родовий | світлува́того | світлува́тої | світлува́того | світлува́тих |
| давальний | світлува́тому | світлува́тій | світлува́тому | світлува́тим |
| знахідний | світлува́тий, світлува́того | світлува́ту | світлува́те | світлува́ті, світлува́тих |
| орудний | світлува́тим | світлува́тою | світлува́тим | світлува́тими |
| місцевий | на/у світлува́тому, світлува́тім | на/у світлува́тій | на/у світлува́тому, світлува́тім | на/у світлува́тих |