| святокра́дець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | святокра́дець | святокра́дці |
| родовий | святокра́дця | святокра́дців |
| давальний | святокра́дцеві, святокра́дцю | святокра́дцям |
| знахідний | святокра́дця | святокра́дців |
| орудний | святокра́дцем | святокра́дцями |
| місцевий | на/у святокра́дцеві, святокра́дці, святокра́дцю | на/у святокра́дцях |
| кличний | святокра́дцю | святокра́дці |
| [рідко] |