| святота́тствувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | святота́тствувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | святота́тствуймо | |
| 2 особа | святота́тствуй | святота́тствуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | святота́тствуватиму | святота́тствуватимемо, святота́тствуватимем |
| 2 особа | святота́тствуватимеш | святота́тствуватимете |
| 3 особа | святота́тствуватиме | святота́тствуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | святота́тствую | святота́тствуємо, святота́тствуєм |
| 2 особа | святота́тствуєш | святота́тствуєте |
| 3 особа | святота́тствує | святота́тствують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| святота́тствуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | святота́тствував | святота́тствували |
| жін. р. | святота́тствувала | |
| сер. р. | святота́тствувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| святота́тствувавши | ||