| семіти́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | семіти́чний | семіти́чна | семіти́чне | семіти́чні |
| родовий | семіти́чного | семіти́чної | семіти́чного | семіти́чних |
| давальний | семіти́чному | семіти́чній | семіти́чному | семіти́чним |
| знахідний | семіти́чний, семіти́чного | семіти́чну | семіти́чне | семіти́чні, семіти́чних |
| орудний | семіти́чним | семіти́чною | семіти́чним | семіти́чними |
| місцевий | на/у семіти́чному, семіти́чнім | на/у семіти́чній | на/у семіти́чному, семіти́чнім | на/у семіти́чних |