| сечовивідни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сечовивідни́й | сечовивідна́ | сечовивідне́ | сечовивідні́ |
| родовий | сечовивідно́го | сечовивідно́ї | сечовивідно́го | сечовивідни́х |
| давальний | сечовивідно́му | сечовивідні́й | сечовивідно́му | сечовивідни́м |
| знахідний | сечовивідни́й | сечовивідну́ | сечовивідне́ | сечовивідні́ |
| орудний | сечовивідни́м | сечовивідно́ю | сечовивідни́м | сечовивідни́ми |
| місцевий | на/у сечовивідно́му, сечовивідні́м | на/у сечовивідні́й | на/у сечовивідно́му, сечовивідні́м | на/у сечовивідни́х |