| сечоутво́рення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | сечоутво́рення | |
| родовий | сечоутво́рення | |
| давальний | сечоутво́ренню | |
| знахідний | сечоутво́рення | |
| орудний | сечоутво́ренням | |
| місцевий | на/у сечоутво́ренні, сечоутво́ренню | |
| кличний | сечоутво́рення* |