| | | | |
| сигніфікати́вний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | сигніфікати́вний | сигніфікати́вна | сигніфікати́вне | сигніфікати́вні |
| родовий | сигніфікати́вного | сигніфікати́вної | сигніфікати́вного | сигніфікати́вних |
| давальний | сигніфікати́вному | сигніфікати́вній | сигніфікати́вному | сигніфікати́вним |
| знахідний | сигніфікати́вний | сигніфікати́вну | сигніфікати́вне | сигніфікати́вні |
| орудний | сигніфікати́вним | сигніфікати́вною | сигніфікати́вним | сигніфікати́вними |
| місцевий | на/у сигніфікати́вному, сигніфікати́внім | на/у сигніфікати́вній | на/у сигніфікати́вному, сигніфікати́внім | на/у сигніфікати́вних |
