| | | | |
| силогісти́чний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | силогісти́чний | силогісти́чна | силогісти́чне | силогісти́чні |
| родовий | силогісти́чного | силогісти́чної | силогісти́чного | силогісти́чних |
| давальний | силогісти́чному | силогісти́чній | силогісти́чному | силогісти́чним |
| знахідний | силогісти́чний | силогісти́чну | силогісти́чне | силогісти́чні |
| орудний | силогісти́чним | силогісти́чною | силогісти́чним | силогісти́чними |
| місцевий | на/у силогісти́чному, силогісти́чнім | на/у силогісти́чній | на/у силогісти́чному, силогісти́чнім | на/у силогісти́чних |
