| | |
| си́луватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | си́луватися, си́луватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | си́луймося, си́луймось |
| 2 особа | си́луйся, си́луйсь | си́луйтеся, си́луйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | си́луватимуся, си́луватимусь | си́луватимемося, си́луватимемось, си́луватимемся |
| 2 особа | си́луватимешся | си́луватиметеся, си́луватиметесь |
| 3 особа | си́луватиметься | си́луватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | си́луюся, си́луюсь | си́луємося, си́луємось, си́луємся |
| 2 особа | си́луєшся | си́луєтеся, си́луєтесь |
| 3 особа | си́лується | си́луються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| си́луючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | си́лувався, си́лувавсь | си́лувалися, си́лувались |
| жін. р. | си́лувалася, си́лувалась |
| сер. р. | си́лувалося, си́лувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| си́лувавшись |
