| | |
| синдикува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | синдикува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | синдику́ймо |
| 2 особа | синдику́й | синдику́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | синдикува́тиму | синдикува́тимемо, синдикува́тимем |
| 2 особа | синдикува́тимеш | синдикува́тимете |
| 3 особа | синдикува́тиме | синдикува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | синдику́ю | синдику́ємо, синдику́єм |
| 2 особа | синдику́єш | синдику́єте |
| 3 особа | синдику́є | синдику́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| синдику́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | синдикува́в | синдикува́ли |
| жін. р. | синдикува́ла |
| сер. р. | синдикува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| синдико́ваний |
| Безособова форма |
| синдико́вано |
| Дієприслівник |
| синдикува́вши |
