| сино́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сино́дний | сино́дна | сино́дне | сино́дні |
| родовий | сино́дного | сино́дної | сино́дного | сино́дних |
| давальний | сино́дному | сино́дній | сино́дному | сино́дним |
| знахідний | сино́дний, сино́дного | сино́дну | сино́дне | сино́дні, сино́дних |
| орудний | сино́дним | сино́дною | сино́дним | сино́дними |
| місцевий | на/у сино́дному, сино́днім | на/у сино́дній | на/у сино́дному, сино́днім | на/у сино́дних |