| | | | |
| синтагмати́чний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | синтагмати́чний | синтагмати́чна | синтагмати́чне | синтагмати́чні |
| родовий | синтагмати́чного | синтагмати́чної | синтагмати́чного | синтагмати́чних |
| давальний | синтагмати́чному | синтагмати́чній | синтагмати́чному | синтагмати́чним |
| знахідний | синтагмати́чний | синтагмати́чну | синтагмати́чне | синтагмати́чні |
| орудний | синтагмати́чним | синтагмати́чною | синтагмати́чним | синтагмати́чними |
| місцевий | на/у синтагмати́чному, синтагмати́чнім | на/у синтагмати́чній | на/у синтагмати́чному, синтагмати́чнім | на/у синтагмати́чних |
