| сири́чуватий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сири́чуватий | сири́чувата | сири́чувате | сири́чуваті |
| родовий | сири́чуватого | сири́чуватої | сири́чуватого | сири́чуватих |
| давальний | сири́чуватому | сири́чуватій | сири́чуватому | сири́чуватим |
| знахідний | сири́чуватий | сири́чувату | сири́чувате | сири́чуваті |
| орудний | сири́чуватим | сири́чуватою | сири́чуватим | сири́чуватими |
| місцевий | на/у сири́чуватому, сири́чуватім | на/у сири́чуватій | на/у сири́чуватому, сири́чуватім | на/у сири́чуватих |