| сироду́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сироду́тний | сироду́тна | сироду́тне | сироду́тні |
| родовий | сироду́тного | сироду́тної | сироду́тного | сироду́тних |
| давальний | сироду́тному | сироду́тній | сироду́тному | сироду́тним |
| знахідний | сироду́тний | сироду́тну | сироду́тне | сироду́тні |
| орудний | сироду́тним | сироду́тною | сироду́тним | сироду́тними |
| місцевий | на/у сироду́тному, сироду́тнім | на/у сироду́тній | на/у сироду́тному, сироду́тнім | на/у сироду́тних |