| сиротли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сиротли́вий | сиротли́ва | сиротли́ве | сиротли́ві |
| родовий | сиротли́вого | сиротли́вої | сиротли́вого | сиротли́вих |
| давальний | сиротли́вому | сиротли́вій | сиротли́вому | сиротли́вим |
| знахідний | сиротли́вий, сиротли́вого | сиротли́ву | сиротли́ве | сиротли́ві, сиротли́вих |
| орудний | сиротли́вим | сиротли́вою | сиротли́вим | сиротли́вими |
| місцевий | на/у сиротли́вому, сиротли́вім | на/у сиротли́вій | на/у сиротли́вому, сиротли́вім | на/у сиротли́вих |
| [рідко] | ||||