| сиро́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сиро́тний | сиро́тна | сиро́тне | сиро́тні |
| родовий | сиро́тного | сиро́тної | сиро́тного | сиро́тних |
| давальний | сиро́тному | сиро́тній | сиро́тному | сиро́тним |
| знахідний | сиро́тний | сиро́тну | сиро́тне | сиро́тні |
| орудний | сиро́тним | сиро́тною | сиро́тним | сиро́тними |
| місцевий | на/у сиро́тному, сиро́тнім | на/у сиро́тній | на/у сиро́тному, сиро́тнім | на/у сиро́тних |
| [рідко] | ||||