| | |
| скінчи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | скінчи́тися, скінчи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | скінчі́мося, скінчі́мось, скінчі́мся |
| 2 особа | скінчи́ся, скінчи́сь | скінчі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | скінчу́ся, скінчу́сь | скі́нчимося, скі́нчимось, скі́нчимся |
| 2 особа | скі́нчишся | скі́нчитеся, скі́нчитесь |
| 3 особа | скі́нчиться | скі́нчаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | скінчи́вся, скінчи́всь | скінчи́лися, скінчи́лись |
| жін.р. | скінчи́лася, скінчи́лась |
| сер.р. | скінчи́лося, скінчи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| скінчи́вшись |
