| склеме́зити – дієслово доконаного виду | ||
| (змайструвати щось наспіх, абияк) | ||
| Інфінітив | склеме́зити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | склеме́зімо, склеме́зім | |
| 2 особа | склеме́зи | склеме́зіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | склеме́жу | склеме́зимо, склеме́зим |
| 2 особа | склеме́зиш | склеме́зите |
| 3 особа | склеме́зить | склеме́зять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | склеме́зив | склеме́зили |
| жін.р. | склеме́зила | |
| сер.р. | склеме́зило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| склеме́жений | ||
| Безособова форма | ||
| склеме́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| склеме́зивши | ||