| сколоти́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | сколоти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | сколоті́мо, сколоті́м | |
| 2 особа | сколоти́ | сколоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сколочу́ | сколо́тимо, сколо́тим |
| 2 особа | сколо́тиш | сколо́тите |
| 3 особа | сколо́тить | сколо́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | сколоти́в | сколоти́ли |
| жін.р. | сколоти́ла | |
| сер.р. | сколоти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| сколо́чений | ||
| Безособова форма | ||
| сколо́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| сколоти́вши | ||