| сконфіскува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | сконфіскува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | сконфіску́ймо | |
| 2 особа | сконфіску́й | сконфіску́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сконфіску́ю | сконфіску́ємо, сконфіску́єм |
| 2 особа | сконфіску́єш | сконфіску́єте |
| 3 особа | сконфіску́є | сконфіску́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | сконфіскува́в | сконфіскува́ли |
| жін.р. | сконфіскува́ла | |
| сер.р. | сконфіскува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| сконфіско́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| сконфіско́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| сконфіскува́вши | ||