| | |
| сконфу́зитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сконфу́зитися, сконфу́зитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сконфу́зьмося, сконфу́зьмось |
| 2 особа | сконфу́зься | сконфу́зьтеся, сконфу́зьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сконфу́жуся, сконфу́жусь | сконфу́зимося, сконфу́зимось, сконфу́зимся |
| 2 особа | сконфу́зишся | сконфу́зитеся, сконфу́зитесь |
| 3 особа | сконфу́зиться | сконфу́зяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | сконфу́зився, сконфу́зивсь | сконфу́зилися, сконфу́зились |
| жін.р. | сконфу́зилася, сконфу́зилась |
| сер.р. | сконфу́зилося, сконфу́зилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сконфу́зившись |
