| скоцю́блений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | скоцю́блений | скоцю́блена | скоцю́блене | скоцю́блені |
| родовий | скоцю́бленого | скоцю́бленої | скоцю́бленого | скоцю́блених |
| давальний | скоцю́бленому | скоцю́бленій | скоцю́бленому | скоцю́бленим |
| знахідний | скоцю́блений | скоцю́блену | скоцю́блене | скоцю́блені |
| орудний | скоцю́бленим | скоцю́бленою | скоцю́бленим | скоцю́бленими |
| місцевий | на/у скоцю́бленому, скоцю́бленім | на/у скоцю́бленій | на/у скоцю́бленому, скоцю́бленім | на/у скоцю́блених |
| [рідко] | ||||