| скуси́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (спокусити) | ||
| Інфінітив | скуси́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | скусі́мо, скусі́м | |
| 2 особа | скуси́ | скусі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | скушу́ | ску́симо, ску́сим |
| 2 особа | ску́сиш | ску́сите |
| 3 особа | ску́сить | ску́сять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | скуси́в | скуси́ли |
| жін.р. | скуси́ла | |
| сер.р. | скуси́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ску́шений | ||
| Безособова форма | ||
| ску́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| скуси́вши | ||