| сліди́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | сліди́тися, сліди́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | сліди́тиметься | сліди́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | сліди́ться | слідя́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| слідячи́сь* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | сліди́вся, сліди́всь | сліди́лися, сліди́лись |
| жін. р. | сліди́лася, сліди́лась | |
| сер. р. | сліди́лося, сліди́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| сліди́вшись | ||