| слідкува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | слідкува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | слідку́ймо | |
| 2 особа | слідку́й | слідку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | слідкува́тиму | слідкува́тимемо, слідкува́тимем |
| 2 особа | слідкува́тимеш | слідкува́тимете |
| 3 особа | слідкува́тиме | слідкува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | слідку́ю | слідку́ємо, слідку́єм |
| 2 особа | слідку́єш | слідку́єте |
| 3 особа | слідку́є | слідку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| слідку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | слідкува́в | слідкува́ли |
| жін. р. | слідкува́ла | |
| сер. р. | слідкува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| слідкува́вши | ||