| | |
| сла́витися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сла́витися, сла́витись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сла́вмося, сла́вмось |
| 2 особа | сла́вся | сла́втеся, сла́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сла́витимуся, сла́витимусь | сла́витимемося, сла́витимемось, сла́витимемся |
| 2 особа | сла́витимешся | сла́витиметеся, сла́витиметесь |
| 3 особа | сла́витиметься | сла́витимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сла́влюся, сла́влюсь | сла́вимося, сла́вимось, сла́вимся |
| 2 особа | сла́вишся | сла́витеся, сла́витесь |
| 3 особа | сла́виться | сла́вляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| сла́влячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | сла́вився, сла́вивсь | сла́вилися, сла́вились |
| жін. р. | сла́вилася, сла́вилась |
| сер. р. | сла́вилося, сла́вилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сла́вившись |
