| словопока́жчик – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | словопока́жчик | словопока́жчики |
| родовий | словопока́жчика | словопока́жчиків |
| давальний | словопока́жчику, словопока́жчикові | словопока́жчикам |
| знахідний | словопока́жчик | словопока́жчики |
| орудний | словопока́жчиком | словопока́жчиками |
| місцевий | на/у словопока́жчику | на/у словопока́жчиках |
| кличний | словопока́жчику* | словопока́жчики* |