| слупе́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (стовп) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | слупе́ць | слупці́ |
| родовий | слупця́ | слупці́в |
| давальний | слупцю́, слупце́ві | слупця́м |
| знахідний | слупе́ць | слупці́ |
| орудний | слупце́м | слупця́ми |
| місцевий | на/у слупці́, слупцю́ | на/у слупця́х |
| кличний | слупцю́* | слупці́* |
| [рідко] |