| слу́пчик – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | слу́пчик | слу́пчики |
| родовий | слу́пчика | слу́пчиків |
| давальний | слу́пчику, слу́пчикові | слу́пчикам |
| знахідний | слу́пчик | слу́пчики |
| орудний | слу́пчиком | слу́пчиками |
| місцевий | на/у слу́пчику | на/у слу́пчиках |
| кличний | слу́пчику* | слу́пчики* |
| [рідко] |