смире́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | смире́нний | смире́нна | смире́нне | смире́нні |
родовий | смире́нного | смире́нної | смире́нного | смире́нних |
давальний | смире́нному | смире́нній | смире́нному | смире́нним |
знахідний | смире́нний, смире́нного | смире́нну | смире́нне | смире́нні, смире́нних |
орудний | смире́нним | смире́нною | смире́нним | смире́нними |
місцевий | на/у смире́нному, смире́ннім | на/у смире́нній | на/у смире́нному, смире́ннім | на/у смире́нних |